1886

Лютого близько 24 (березня 8)

Батьки відвезли Лесю на консультацію до київських лікарів, які діагностували туберкульозне запалення суглоба правої ноги (Хронологія).

Лютий – травень Київ

Провадиться лікування ноги особливими пов’язками. Леся мешкає в сім’ї батькового брата Г. А. Косача на Фундуклеївській вулиці, багато читає (Документи, с. 33).

Травня кінець

Леся повертається до Колодяжного. Багато працює, читає, готує твори до жіночого альманаху «Перший вінок». Стан здоров’я не кращає (Документи, с. 33-36).

1887

Березень

О. П. Косач в листі до І. Франка дає характеристику Лесиної поеми «Русалка»:

«Можна думати, що з літами Українка Леся вийде на реальнішу дорогу (принаймні, она каже вже й тепер, що коли б була не послала торік своєї «Русалки», то вже б тепер не пустила її в світ!)» (Документи, с. 36).

Травня 15 (27), Львів

Надруковано уривок з поеми А. Міцкевича «Конрад Валенрод» («Вілія, що наші струмочки приймає…») в перекладі Лесі Українки («Зоря», 1887, № 10, с. 167 – 168).

Червень Львів

Вийшов з друку альманах «Перший вінок», в якому надруковано поему Лесі Українки «Русалка» та поезії «Любка», «На зеленому горбочку…» та «Літо краснеє минуло…» під заголовком «Поле».

Серпня 21 (вересня 2)

Леся з матір’ю, Ольгою, Оксаною, Миколою їздили на 2 тижні до Гадяча (Хронологія).

Жовтня 25 (листопада 6), Львів

М. Павлик у листі до М. Драгоманова дає характеристику Лесі Українки у зв’язку з надрукуванням її поезій в альманасі «Перший вінок». М. Павлик відзначає, що Леся Українка «має до віршів справжній талант, якби тільки й вона вибилася з русалочного світу на світ соціальний» (Переписка Михайла Драгоманова з Михайлом Павликом (1876-1895). Т. 5. Чернівці, 1912, с. 208-209).

Грудня 15 (27), Львів

Надруковано поезію «Надія» з підзаголовком «Пісня заволоки» («Зоря», 1887, № 24, с. 413).

У цьому році

О. П. Косач знов піддано негласному нагляду поліції (Деятели, т. 3, вып. 2. M., 1934, с. 1239).