|
[ Комерческие ссылки: Лучшая элитная жилая недвижимость Москвы! ]
Надруковано драматичну поему «Кассандра» (ЛНВ, 1908, кн.1, с. 76 – 97; кн. 2, с. 241 – 281).
Датовано чорновий варіант оповідання «Розмова».
Леся Українка пише листа до редакції журналу «Літературно-науковий вісник» про грубі помилки, навіть редакторські дописки в публікації її драматичної поеми «Кассандра» (Публікації, вип. 2, с. 105).
Пише матері про свої творчі плани:
«… Хочеться … написати маленьку повість для твоєї «Молодої України», ніби історичну, з татарсько-українських часів (приязнь малого українця – сина бранки – і татарочки-селянки, незважаючи на традиційний антагонізм старшого покоління, потім дальша доля сеї пари, таки розлученої життям») (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 3 лютого 1908 p.).
Подружжя Квіток виїздить з Ялти через Київ до Берліна на консультацію. Професор Ізраель не рекомендував операцію нирок, а порадив лікування в Єгипті (Хронологія).
Леся з Климентом Васильовичем повернулися з Берліна до Києва (Хронологія).
Подружжя Квіток прибував до Одеси, наступного дня від’їздить до Євпаторії (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 17 травня 1908 р.).
Леся Українка і К. Квітка виділяють кошти та організовують етнографічну експедицію для записування мелодій українських дум (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 27 червня 1908 p.).
Написано поезію «Хвиля».
Подружжя Квіток повертається до Ялти, де після відпустки К. Квітка приступає до роботи в суді (Хронологія).
У листі до М. Аркаса поетеса висловлює свої міркування про долю і значення українських дум:
«…Дума кобзарська, сей оригінальний витвір нашого народного генія, що не має собі паралелі нігде на всім світі, вмирає. Невже ж він умре, без порятунку, без пам’ятника навіть?»
Датовано чорновий варіант драми «Руфін і Прісцілла».
Поетеса пише лист-звернення до Наукового товариства імені Шевченка у Львові з проханням опублікувати мелодії кобзарських дум та організувати подальші експедиції для записування їх.
Замовила в Москві валики для фонографа (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 18 жовтня 1908 p.).
На побачення з дочкою приїздить до Ялти П. А. Косач.
«… Йому так хотілося бачитися з Лесею, що зовсім уже хворий, за 4 місяці до смерті, він переміг свою неохоту до подорожування і поїхав до Лесі в Ялту, їхати йому було важко, Ялта йому чогось зовсім не сподобалася, але він був дуже радий, що бачився з Лесею. Може, передчував, що бачився з нею, своїм найдорожчої ціни скарбом, востаннє» (Спогади, с. 35 – 36).
Від кобзаря Гната Гончаренка, який прибув з Севастополя до Ялти, Леся Українка та К. В. Квітка записали на фонограф думи (Лист Лесі Українки до Ф. Колесси від 4 грудня 1908 p.).
Олена Пчілка надсилає Лесі Українці збірник «Нова рада», в якому надруковано поезію «Ніобея», драматичну поему «Вавілонський полон», драму «Блакитна троянда». Олена Пчілка надписує збірник: «Стара рада на нову цікавість – дорогоцінній учасниці Лесі. Від мами» (ІЛІШ, ф. 2, № 1297).
Подружжя Квіток від’їздить через Батумі до Тбілісі після завершення запису на фонограф репертуару кобзаря Гната Гончаренка, На одному з валиків зберігся голос Лесі Українки. В 1970 р. валик реставровано і випущено платівку.
О. Кобилянська в листі до поетеси захоплено аналізує «Кассандру» і просить інсценізувати її повість «В неділю рано зілля копала…» (Кобилянська О. Твори в 5-ти т., т. 5, с. 602).
Написано поезію «Полярна ніч».
[ Полезные ссылки: Доставка цветов: доставка цветов екатеринбург. ]
|