|
[ Комерческие ссылки: Получай деньги из Интернета - аренда сервера. ]
Розпорядження начальника київського жандармського управління про проведення обшуку у 27 осіб, у тому числі у Лесі Українки та її сестри Ольги (Документи, с. 188 – 189).
У ніч з 17 на 18 січня жандарми вчинили ретельний обшук на київській квартирі сім’ї Косачів (Маріїнсько-Благовіщенська, 97), заарештували Лесю Українку разом із сестрою Ольгою (Документи, с. 191 – 192).
Під час обшуку в квартирі Косачів жандарми вилучили 121 марксистську брошуру. Серед конфіскованої літератури три роботи В. І. Леніна: «Державна дума і соціал-демократична тактика», «Перемога кадетів і завдання робітничої партії» та «До сільської бідноти» («Вітчизна», 1976, № 4).
Леся Українка дала в Либедському поліційному участку підписку про явку в київське губернське жандармське управління за першою вимогою («Літературна Україна», 1963, 30 липня, с. 4).
Донесення київського губернського охоронного відділу київському губернському жандармському управлінню, зокрема, про Лесю Українку:
«…Косач Лариса Петровна (в организации Косачивна Лариса и, по предположению, она же носит псевдоним «Украинка Леся») известна еще с 1902 года, когда адрес ее был обнаружен у представителя революционной организации «Искра»… Она же состояла в городе Киеве под секретным наблюдением полиции» (Документи, с. 194).
Заява поетеси в київське губернське жандармське управління в справі її наступної поїздки до Колодяжного. Вірогідно, що ризикована для здоров’я поетеси поїздка була пов’язана з рукописами і документами, що зберігалися в Колодяжному. Виїхала з батьком до Колодяжного («Літературна Україна», 1963, 30 липня, с. 4).
Розпочинає роботу над драмою «Руфін і Прісцілла» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 23 – 24 лютого 1907 p.).
В листі до Г. Хоткевича поетеса стверджує свої зв’язки з соціал-демократичними організаціями, хоча відводить для себе скромну роль: «Ніколи не вважала себе нічим іншим, як хіба посередницею».
Виїхала з Колодяжного до Києва (Хронологія).
Разом з К. Квіткою виїхала в Крим (Севастополь, Алупка, Ялта) (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 19 березня 1907 p.).
Приїхала до Ялти (Лист Лесі Українки до родини Косачів від 15 березня 1907 p.).
Завершено драматичний діалог «Айша та Мохаммед».
Надіслала до альманаху «З неволі» (Вологда) драматичну поему «На руїнах». Видання признавалось для допомоги політичним засланцям (Лист Лесі Українки до родини Косачів від 29 квітня 1907 p.).
Остаточно завершено драматичну поему «Кассандра», розпочату ще 1903 року.
Леся Українка і К. В. Квітка перебувають у селі Бережці Кременецького повіту [тепер Волинська область] в гостях у подруги дитячих літ М. Биковської-Бєляєвої (Хронологія).
Леся Українка і Климент Квітка оформили шлюб у церкві, оселились на вулиці Великій Підвальній (тепер вул. Ярославів вал), 32, кв. 11 (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 25 липня 1907 p.).
Подружжя вирушає в Крим, де К. Квітка одержав посаду в суді (Листи Лесі Українки до батьків від 10 та 17 серпня 1907 p.).
Написано поезію «За горою блискавиці…».
Робота над давно розпочатою драматичною поемою «У пущі», продовження роботи над драмою «Руфін і Прісцілла» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 10 вересня 1907 p.).
Подружжя Квіток переселилося з Балаклави до Ялти («Архіви України», 1969, № 2, с. 94).
Лікарі діагностували в Лесі Українки захворювання нирок (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 10 листопада 1907 р.).
Написано поезію «Народ пророкові».
Написано фрагменти «Про театр», «Родина Бажаїв».
Про арешт Лесі Українки та М.В.Лисенка в січні цього року надруковано повідомлення в чеському журналі «Slovansky prehled» (Прага, 1907, № 9).
[ Полезные ссылки: Доступные окна за 1 день: окна из алюминия. Деревянные окна. ]
|