|
[ Комерческие ссылки: Портал arenda99.ru. Аренда квартиры за руб или доллары. Как хотите? ]
Надруковано цикл «Осінні співи» (ЛНВ, 1903, кн. 1, с. 1 – 3).
Вийшла у світ книжка «Дитячі гри, пісні й казки з Ковельщини, Луччини і Звягельщини на Волині». Зібрала Л. Косач. Голос записав К. Квітка. К., Издание Общества исследователей Волыни, 1903. 37 с.
Написано вірш «Дим».
Надсилає матері для передачі в редакцію «Киевской старины» свою відповідь на статтю С. Ефремова «В поисках новой красоты». (Стаття Лесі Українки не була надрукована ні в «Киевской старине», ні пізніше в журналі «Мир божий»).
Повідомляє матір, що надіслала свої вірші для альманаху «На вічну пам’ять Котляревському» (йшлося про поезії «На Земмерінгу» та «Дим»
Завершено драматичну поему «Вавілонський полон».
Написала полемічні замітки з приводу статті «Політика і етика», гостро критикуючи хибні положення статті М. Ганкевича «Етика і політика».
Організаційним комітетом по скликанню II з’їзду РСДРП видано листівку «9 августа 1789 – 19 февраля 1861 г.» з епіграфом з вірша Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця» в перекладі російською мовою:
Звякнет клинок о железо цепей,
Эхо пойдет по твердыням царей,
Встретится с звяканьем многих мечей,
С гулом иных, не тюремных речей…
(Документи, с. 162 – 165).
У листі до М. Павлика Леся Українка категорично відкидає його пораду жити їй в Галичині, відмовившись від політичної боротьби:
«… Я не можу, не сила моя скинутися того, чого досі не скинулась при гірших умовах. Тоді треба скинутись мені і моєї поезії, моїх найщиріших слів, бо вимовляти і ставити їх на папері, скинувшись того діла, на яке вони кличуть інших, мені буде сором».
Написано поезію «Угорі так яро сяють зорі…».
Написано поезію «Бранець».
Леся Українка з сестрою Оксаною виїздять з Сан-Ремо за маршрутом: Цюріх, Мюнхен, Відень, Прага, Львів, Чернівці, Київ.
Перебування у Києві (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 19 червня 1903 p.).
Поетеса перебуває на хуторі Зелений Гай. Продовжує роботу над драматичною поемою «Кассандра», веде листування з І. Франком про свої переклади оповідань І. Франка російською мовою (Лист Лесі Українки до І. Франка від 19 червня 1903 p.).
Леся Українка і Олена Пчілка разом з іншими діячами української культури взяли участь у відкритті пам’ятника І. П. Котляревському (Спогади, с. 187 – 189). З цієї нагоду була відзнята групова фотографія.
Петербурзький духовний цензурний комітет заборонив поезію «Жертва» та поему «Одержима» Лесі Українки в рукописній збірці «На крилах пісень» (видання 2-ге), поданій в цензуру (Публікації, вин. 2, с. 468).
Леся Українка виїхала з К. В. Квіткою через Одесу і Батумі в Тбілісі. В Сочі до них приєднався А. Кримський (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 13 вересня 1903 p.).
Надруковано у перекладі німецькою мовою оповідання Лесі Українки «Голосні струни» під заголовком «Das Lied ohne Worte» («Rutnenische Revue», 1903, № 9, c. 218 – 222; № 10, c. 241 – 245).
Раптова смерть Михайла Петровича Косача («Киевская старина», 1903, кн. 11, с. 84 – 85).
Поезію Лесі Українки «Дим» цензура заборонила друкувати у збірнику «На вічну пам’ять Котляревському» (Документи, с. 174).
Друге видання збірки «На крилах пісень» дозволено до друку з цензурними купюрами і забороною друкувати «Одержиму», «Жертву» (Документи, с. 171). На звороті титулу значилось: «Дозволено цензурою. Киев, 1903 года, октября 24-го».
Вихід у світ книги: Гейне Г. Атта Троль. Раткліф. Балади. Переклади Лесі Українки і Максима Славинського. Львів, Видання редакції «Літературно-наукового вісника», 1903.
Написано поезію «Що дасть нам силу?».
В цей період поетеса, очевидно, працює над поемою «Одно слово». Підтвердженням цього є лист до А. Кримського, в якому вона запитує, чи є в якутській мові слово «воля» (Лист Лесі Українки до А. Кримського від 2 грудня 1903 p.).
В Ростові-на-Дону у видавництві «Донская речь» видано окремими книжками переклади Лесі Українки творів Івана Франка «На дне», «Сам виноват», «Хороший заработок».
Написано поезію «Було се за часів святої Германдади…».
[ Полезные ссылки: грузчики, разнорабочие - сложные задачи ]
|