|
[ Комерческие ссылки: Музыка, развлечения - бесплатная музыка. ]
Надруковано 4 поезії з циклу «Хвилини»: «Свята ніч», «Lied ohne Klang», «Ви щасливі, пречистії зорі…», «Талого снігу платочки сивенькії…» (ЛНВ, 1902, кн. 1, с. 37 – 38).
Написано поезію «Ти хотів би квіток на дорозі моїй?».
Надруковано драматичну поему «Одержима» (ЛНВ, 1902, кн. 3, с. 167 – 178).
Лист Департаменту поліції Міністерства внутрішніх справ до Київського губернського жандармського управління про те, що буде дано вказівку обшукати Лесю Українку під час її повернення з-за кордону (Документи, с. 160).
Вихід у світ книжки: Українка Л. Відгуки. Поезії. Видання акад[емічного] тов[ариства]. Чернівці. «Молода Україна», 1902. 96 с.
Написано нарис «Сліпець».
Виїздить з Сан-Ремо в Швейцарію для консультації у швейцарських лікарів про дальше лікування. В листах цього періоду поетеса подає свою адресу для листів у Швейцарію на ім’я Антона Ляхоцького («Кузьма»). Ймовірно, що поетеса мала в Швейцарії якісь конспіративні політичні справи.
Леся Українка перебуває в Берні (Лист Лесі Українки до П. А. Косача від 29 квітня (12 травня) 1902 p.).
Написано поезію «Де тії струни, де голос потужний…».
Леся Українка перебуває в Цюріху (Лист Лесі Українки до П. А. Косача від 12 (25) травня 1902 p.).
Прибула до Генуї і цього ж дня виїхала кораблем через Ліворно, Неаполь, Палермо, Месіну, Катанію, грецькі острови до Одеси (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 20 червня 1902 p.).
Переклала оповідання М.Розенбаума «Великдень у тюрмі», Е.де Амічіса «Першого мая».
Переклала оповідання Е.де Амічіса «Нарешті мета моєї книжки ясно визначилась…».
Прибула до Одеси. «В Одесі були прикрості: суворий огляд на границі, негода і те, що нікого з приятелів не застала вдома» (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 20 червня 1902 p.).
Перебуває у Києві. 18 червня виїздить на хутір Зелений Гай, де вже відпочивала мати і сестра Ольга (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 20 червня 1902 p.).
Датовано чорновий автограф поезії «До Lady L. W.».
Написано поезію «Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш…».
Написано поезії «Ніобея», «Осінній плач, осінній спів…».
Написано поезію «Хто дасть моїм очам потоки сліз?».
Написано вірші «Осінь», «Останні квітки», «Плач Єремії».
Леся Українка переїхала з Гадяча до Києва (Хронологія).
Вихід у світ книжки: Дікштейн С. Хто з чого жиє? (Переклад). Львів, 1902, (8), 58 с. Леся Українка написала післямову «Додаток від впорядника до українського перекладу книжечки «Хто з чого жиє?», книжка вийшла без післямови, як і раніше надрукований переклад у львівській газеті «Воля».
Попри те, що в цьому додатку і містився заклик до пролетарів усіх країн – єднатися, а проте соціал-демократам він показався зайвим. Хоча симпатії Лесі Українки до соціал-демократів та її участь у їхніх підприємствах є незаперечними, вона у цьому товаристві ніколи не була своєю до кінця. «Камінь, що його відкинули будівничі…»
Українські письменники та діячі мистецтва надіслали Л. М. Толстому вітальну телеграму з нагоди 50-річчя письменницької діяльності. В числі 13 підписів – підпис Лесі Українки («Радянське літературознавство», 1959, № 2, с. 133).
Виїхала з Києва на лікування до Італії з зупинками у Львові, Відні, Мілані, Генуї (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 22 жовтня (4 листопада) 1902 p.).
Леся Українка перебуває у Львові. 9 жовтня відвідала родину Франків у їхньому новому помешканні (тепер літературно-меморіальний музей Івана Франка) (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 10 (23) жовтня 1902 p.).
Виїхала зі Львова до Відня (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 3 (16) жовтня 1902 p.).
Поетеса відвідала редакцію газети «Die Zeit», записалася в бібліотеку, була в театрі (Лист Лесі Українки до родини Косачів від 20 жовтня (2 листопада) 1902 p.).
Прибула до Сан-Ремо (Лист Лесі Українки до родини від 20 жовтня (2 листопада) 1902 p.).
Написано поезію «Гострим полиском хвилі спалахують…».
Пише листа до М.В.Кривинюка з викладом плану своєї статті «Наше життя під царями московськими». (О.Косач-Кривинюк, с. 642 – 645).
Написано поезію «На Земмерінгу».
Надруковано поезію «Гострим полиском хвилі спалахують» («Молода Україна», 1902, № 5, с. 161 – 162).
Переклала 4 вірші М.Конопніцької.
Надсилає І. Франкові позичені у нього книжки про М. Конопніцьку. Сповіщає, що закінчує статтю про М. Конопніцьку для журналу «Мир божий» та переклад чотирьох її віршів на російську мову. (Стаття не була прийнята редакцією «Мира божьего» і до цього часу не знайдена) (Лист Лесі Українки до І. Франка від 10(23) грудня 1902 р.).
Замовляє у бібліотеці книжки для статті про австрійську письменницю Делле Граціє (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 16 (29) грудня 1902 p.).
Написано віршик «Ще не вдарив мороз…», оповідання «Мгновение», переспів італійської народної пісні.
Датуються незавершені твори «Спогади тітки Люсі», «Дімна Грачиха».
[ Полезные ссылки: ООО ЭЛИТА-ДИЗАЙН - отделка квартир. ]
|