|
[ Комерческие ссылки: Нужна Автовышка? Большой выбор: японская автовышка в Калуге. ]
Леся Українка приїздить до Мінська, щоб доглядати тяжко хворого С. Мержинського (Лист Лесі Українки до В. Г. Крижановської від 29 січня 1901 p.).
Надсилає статтю «Новейшая общественная драма» в журнал «Жизнь» (Лист Лесі Українки до Є.Чирикова від 30 березня (12 квітня) 1901 p.). Стаття була заборонена царською цензурою.
Написала протягом однієї ночі біля хворого С. Мержинського драматичну поему «Одержима».
На засіданні президії Наукового товариства імені Шевченка вирішено купити портрет Лесі Українки роботи художника І. Труша для поповнення колекції портретів видатних письменників у Львівській картинній галереї (Документи, с. 152 – 153).
Надруковано статтю Лесі Українки «Заметки о новейшей польской литературе» («Жизнь», 1901, т. 1, с. 103 – 123).
Написано поезію «Ні! Я покорити її не здолаю…».
З Києва до Мінська виїхав М. В. Кривинюк, щоб допомагати Лесі в догляді за хворим С. К. Мержинським (Міщенко Л. Політична поезія Лесі Українки. Львів, 1974, с. 139 – 140).
Смерть С. К. Мержинського. Через кілька днів Леся Українка повертається до Києва (Лист Лесі Українки до О. Ю. Кобилянської від 12 березня 1901 p.).
Поетеса перебуває у Львові, зустрічається з І. Франком, М. Павликом, І. Трушем. Передає М. Ганкевичу для видання перекладену в Києві літературу соціалістичного змісту: «Маніфест Комуністичної партії» К. Маркса і Ф. Енгельса, «Нариси про матеріалістичне розуміння історії» А. Лабріоли, роботу Ф. Енгельса (можливо, «Розвиток соціалізму від утопії до науки») та «Хто з чого жиє?» С. Дікштейна і власну роботу «Додаток від впорядчика до перекладу «Хто з чого жиє?» (Лист Лесі Українки до І. Я. Франка від 7 (20) вересня 1901 p.).
Приїздить до Чернівців, мешкає в родині О. Кобилянської на вулиці Новий світ, 61 (Лист Лесі Українки до родини від 15(28) квітня 1901 p.).
Надсилає поезії «Сфінкс», «Ра-Менеїс» на ім’я М. Коцюбинського для альманаху «Дубове листя» (альманах вийшов з друку в Києві 1903 p.).
В залі Народного дому відбувся вечір на честь Лесі Українки, де вона була разом з О. Кобилянською (Спогади, с. 200 – 201).
Леся Українка і О. Кобилянська приїздять до Кімполунга (Кобилянська О. Твори в 5-ти т., т. 5, с. 482 – 483).
Написано поезії «Якби вся кров моя уплинула отак…», «Трагедія».
Написано поезії «Уста говорять: «Він навіки згинув!..», «Ти не хтів мене взять…», «Квіток, квіток, як можна більше квітів…».
Надіслала статтю про драму Г. Гауптмана «Михаэль Крамер» до журналу «Жизнь». Статтю не було надруковано в зв’язку з закриттям журналу. Статтю розшукано і надруковано в журналі «Всесвіт» в 1976 р. («Всесвіт», 1976, № 1, с. 3 – 15).
Написано поезію «Гей, піду я в ті зелені гори…».
Написано поезії «Королівна», «Минаю я, було, долини й гори…», «Калина».
Заборонено журнал «Жизнь» за надрукування «Пісні про Буревісника» Максима Горького.
Поетеса повертається до Чернівців, мешкає в родині О. Кобилянської (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 13 (26) червня 1901 p.).
До Чернівців приїхав Климент Квітка, щоб разом із Лесею подорожувати по Буковині (Лист Лесі Українки до П. А. Косача від 1 (14) липня 1901 p.).
Леся Українка і К. Квітка гостюють у селі Вижниця у Анни Москви. На згадку про своє перебування поетеса записує в альбом Анни Москви :
В інші гори я полину,
але спогад не покину
по зеленій Буковині,
по привітній господині.
21.07.1901
Вперше надруковано в "Літературній газеті" 16 серпня 1940 p. Автограф – ІЛІШ, ф. 2, № 6 – запис в альбомі Анни Москви, знайомої Лесі Українки з Вижниці на Буковині. Датується за автографом. Подається за автографом.
Називати цей метелик "твором" і включати до корпусу віршів, на мій погляд, недоречно.
В гостях у Лесі Українки перебуває І. Франко. К. Квітка записує від нього кілька пісень (Лист Лесі Українки до Ольги Кобилянської від 19 липня (1 серпня) 1901 p.).
Написано поезію «Чом я не можу злинути угору…».
Написано поезії «Віче», «Хочеш знати, чим справді було…», «Мрія далекая, мрія минулая…».
Надруковано поезію «Епілог» («Молода Україна», 1901, № 7, с. 244 – 248).
Написано поезію «Темна хмара, а веселка ясна…».
Написано поезію «О, як то тяжко тим шляхом ходити…».
Написано поезії «Ой, здається – не журюся», «Ой піду я в бір темненький».
Заходами Анни Москви відбувся літературно-музичний вечір на честь Лесі Українки (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 24 серпня (6 вересня) 1901 p.).
Поетеса з Климентом Квіткою виїздить з Буркута до Чернівців (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 24 серпня (6 вересня) 1901 p.).
Надруковано 6 поезій циклу «Ритми»: «Де поділися ви, голоснії слова…», «Чи тільки ж блискавицями літати…», «Якби оті проміння золоті…», «Хотіла б я уплисти за водою…», «Ні! я покорити її не здолаю…», «Якби вся кров моя уплинула отак…», а також статтю І. Франка «З останніх десятиліть XIX в.», в якій дано високу оцінку творчості Лесі Українки (ЛНВ, 1901, кн. 9, с. 233 – 237, с. 122).
Леся Українка виїздить із Чернівців до Києва. Перед від’їздом просить листовно І. Франка допомогти у видрукуванні перекладної літератури під грифом «Видання групи українських соціал-демократів», яку ще весною залишила М. Ганкевичу (Лист Лесі Українки до І. Франка від 7 (20) вересня 1901 p.).
Надруковано поезію «Віче» («Молода Україна», Львів 1901, № 8-9, с. 291 – 295).
Реферат Лесі Українки «Новейшая общественная драма» прочитала Марія Старицька на вечорі в Київському літературно-артистичному товаристві (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 15 жовтня 1901 p.).
Поетеса підготувала збірку поезій під назвою «Відгуки», рукопис якої переслала до Чернівців.
Виїздить на лікування до Італії (місто Сан-Ремо) (Публікації, вип. 1, с. 126).
Поетеса прибула до Львова, де пробула два дні.
Зупинка у Венеції, знайомство з містом, яке справило на неї дуже сильне враження.
Прибула в Сан-Ремо, оселилась у сім’ї далеких родичів (вілла «Наталія», бульвар Каваллотті). Пише мало, багато читає, вдосконалює знання італійської мови (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 19, 20 грудня 1901 (1, 2 січня 1902) p.).
Написано поезію «Ой я постреляна, порубана словами…».
Повідомила матір про знайомство з італійською письменницею Альбіною Візі (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 15 (28) грудня 1901 p.).
Розпочато поему «Віла-посестра».
Написано початок статті «Європейська соціальна драма в кінці XIX ст.», яка лишилась незакінченою.
Перекладено драму Г.Гауптмана «Ткачі» російською та українською мовами; перекладено оповідання Л.Якобовського «Духи», «Как я раз боженьку забыл».
[ Полезные ссылки: zithromax by mail ]
|