Леся Украинка, 1871 - 1913 — Выдающаяся украинская писательница и поэтесса.

Леся Украинка

Выдающаяся украинская писательница и поэтесса
(Обновление сайта происходит по вторникам и четвергам.
Украинская версия сайта в процессе разработки)
  [ Комерческие ссылки: ]

Світлана КОЧЕРГА

КОРІННЯ САКСІФРАГИ

Скажімо:
Нехай я отруєна злою журбою.
Та в пісні на всяку отруту є лік.
Ми слухали пісню морського прибою, -
Хто чув її раз не забуде повік [4:214].

Пісня, творчість в цілому - не лише "лік", зцілення, вона також і свічадо, у якому відображається істинне лице автора. Не слід ігнорувати це свічадо, і воно особливо вартісне, коли письменник з того чи іншого приводу висловлює хаотично-суперечливі думки. Але чи правомірний такий підхід, чи можна вірити відблискам задзеркалля, зважувати на терезах свідомість і підсвідомість?

Як стверджують філософи-екзистенціалісти, людське буття немислиме без розщеплення. "Людина, - наголошує Карл Ясперс, - завжди більша того, що вона знає про себе" [11:451]. Дослідження художнього тексту, що отримало назву "онтологічного аналізу", це і є намагання переступити кордон того "БІЛЬШОГО".

Об'єкт нашої розвідки - оповідання Лесі Українки "Над морем". Воно написане 1898 року за враженнями, що залишились від річного перебування в Ялті, і має, безсумнівно, автобіографічний характер. До речі, "Над морем" є вартісним здобутком в ряді літературних творів, де зображена реальна Ялта кінця ХІХ століття, причому не як тло подій, а образ, що групує навколо себе персонажів оповідання. Окрім цього, Леся Українка у своєму прозовому творі окреслює домінантні риси ментальності курортної публіки, яка практично не змінилась з плином часу, і тому оповідання легко вписується в контекст сучасної літератури.

Курортне місто, особливо приморське, володіє силою притягання, що, як ведеться, викликає амбівалентні емоції. Чимало письменників намагались осмислити специфіку цього притягання. Влучно охарактеризував приморські міста Томас Манн: культура на краю стихії. Однак поза цією формулою залишаються складні взаємини культури і стихії, цивілізації і природи, екологічні наслідки агресії людини, що, до речі, не пройшло повз увагу Лесі Українки, як-от: "...мені стало жаль "свого прекрасного моря", - його темно-зелена оксамитова хвиля ледве просвічувалася з-під сміття..." [5:160].

Не лише плями на морі болісно сприймає Леся Українка, людина для неї також може бути плямою на картині досконалого світу, особливо якщо підійти до цієї людини надто близько.

Близьке знайомство зі "слухачкою московських фершальських курсів" (з нею разом у вересні 1897 року поетеса знімала помешкання в Чукурларі) очевидно спонукало її надалі остерігатися компаньйонів та товариств у Ялті. Проте ця зустріч дала матеріал, що ліг в основу образу Алли Михайлівни. В цьому персонажі дослідниця прози Лесі Українкм Тетяна Третяченко вбачає "сформований продукт соціального оточення, того середовища, яке, прирікаючи людину на неробство, калічить її душу" [3:193].

Алла Михайлівна і оповідачка - це два діаметрально протилежні типи ялтинських "пілігримів поневолі", два триби життя, дві шкали цінностей. Своєрідною емблемою образу Алли Михайлівни у тексті є одяг, гардероб, який вона не перестає театрально змінювати, намагаючись звернути на себе увагу чоловіків. Уже на перших сторінках оповідання вона повсякчас демонструє свій гардероб: спідниця "чорна" і "сіра", блузки "біленька", "червона" і "картата"... Все це "ряхтить", "шелестить", "рипить", викликаючи роздратування співбесідниці. Одягом насамперед, якщо не тільки ним, розрізняються знайомі Алли Михайлівни: Анатоль, у "ясному англійському костюмі", та завжди в яскравих барвах екстравагантна руда француженка. Важлива деталь їхнього одягу - "жокейська шапочка", яку згодом надягає і Алла Михайлівна ("тепер мода така" - пояснює вона). "Ясними гудзиками" та "еполетами" кидається в око гвардійський офіцер - новий залицяльник героїні, який наприкінці твору невипадково переможно несе "білу пелеринку" Алли Михайлівни.

Про одяг московська панночка може говорити безкінечно, як-от: "Справді, тут неможливо гарно убратись. Ну от, наприклад, мій капелюшок: вчора я збігала всю Ялту і знайшла оце дрантя за десять рублів. А швачки тут, а магазини? - і дорого, і бридко!.." [5:168].



Обратите внимание:
Поможем решить вопрос повышения квалификации сотрудников Вашей компании. Курсы, психологические тренинги, семинары и практикумы изменят отношение к работе Ваших сотрудников, повысят их потенциал и работоспособность.
[ Полезные ссылки: ]


[ ]