Леся Украинка, 1871 - 1913 — Выдающаяся украинская писательница и поэтесса.

Леся Украинка

Выдающаяся украинская писательница и поэтесса
(Обновление сайта происходит по вторникам и четвергам.
Украинская версия сайта в процессе разработки)
  [ Комерческие ссылки: ]

С. О. Кочерга

АГАТАНГЕЛ КРИМСЬКИЙ І ЛЕСЯ УКРАЇНКА

У статті розглядаються взаємини Агатангела Кримського та Лесі Українки, яких пов'язувала багаторічна приязнь. Творчість обох письменників відзначається деякими спільними мотивами. Особлива увага приділяється родоводам А. Кримського та Лесі Українки, схожості в долях предків, які мають інонаціональні коріння, та формуванню національної самосвідомості письменників.

В статье рассматриваются взаимоотношения Агафангела Крымского и Леси Украинки, которых связывала многолетняя приязнь. Творчеству обоих писателей свойственны некоторые общие мотивы. Особое внимание уделяется родословным А. Крымского и Леси Украинки, сходству в судьбах предков, имеющих инонациональные корни, и формированию национального самосознания писателей.

In the article the relationships of Agathangel Krymsky and Lessya Ukrayinka are researched. A. Krymsky and Lessya Ukrayinka were connected with many years of friendship. The creative works of both writers have some common motives. The special attention is paid to the genealogy of A. Krymsky and Lessya Ukrayinka and to the likeness in the destinies of ancestors who had innational roots, to the formation of writers` national self-consciousness.

1871 рік був напрочуд щедрий на літературні таланти. Саме в цей рік народились Генріх Манн у Німеччині, Марсель Пруст у Франції, а в Україні можна назвати щонайменше три імені письменників, що стали національною гордістю, - Леся Українка, Агатангел Кримський та Василь Стефаник. Перші два пов'язує не лише рік народження, але й дружні стосунки. Більше того, Леся Українка, завжди стримана, а інколи навіть трохи високомірна, своє особливе ставлення до А. Кримського визнала публічно, присвятивши йому свою знамениту драматичну поему "В катакомбах". У першому ж виданні твору вона зазначила: "Посвята шановному побратимрві А. Кримському" [1]. Споконвіку в українських традиціях побратимство було знаком високого довір'я, душевної спорідненості і обіцянкою вірності. Недарма обряд побратимства здійснювався урочисто, з клятвою на крові. Свого часу Климент Квітка підкреслював, що не варто побратимство Лесі Українки та Агатангела Кримського сприймати буквально, оскільки вважав, що біографи можуть неадекватно тлумачити цей факт. Тому в своїх спогадах до річниці з дня смерті поетеси він писав: "…у південних слов'ян існує звичай побратимства, що супроводжується відомими обрядами <…> треба пояснити, що ніякого обряду братання не було..." [2].

Проте слово "побратим" вибране Лесею Українкою невипадково, воно свідчило про усвідомлене відчуття духовної близькості між цими двома непересічними особистостями.

Слід зазначити, що не лише в їхніх біографіях є місця, епізоди та факти, які римуються між собою. Чимало схожого можна знайти в історії родів Лесі Українки та Агатангела Кримського. Для цього здійснимо короткий екскурс в їхнє минуле. Родоводи А. Кримського і Лесі Українки збереглися переважно в вигляді сімейних переказів і легенд. Вони сповнені драматизму, пригодницьких елементів і навіть казкових метаморфоз. А. Кримському було відомо, що його рід походив з тюрксько-татарського племені, один з його предків доводився родичем кримському ханові, спадкоємцеві могутнього Батия, і посідав впливове становище - був муллою. 1696 року після якогось гострого конфлікту, рятуючись від помсти розгніваного хана, він змушений був утекти з Бахчисараю і оселитися в Литві, як наприкінці ХVІІ століття нерідко робили його знедолені співвітчизники, щоб не стати жертвами ханської сваволі. 1915 року в своєму інтерв'ю кореспондентові бахчисарайської газети "Терджиман" А. Кримський розповідав про свого мандрівного предка, що опинився серед чужого народу: "Він був змушений узяти християнську віру. Його охрестили і, зважаючи на те, що вийшов він із Криму, стали називати Кримським. Значне число документів, що лишилися відтоді, та інші докази довго зберігалися в нашій родині…" [3]. Після пожежі в обійсті діда А. Кримського Степана Павловича його діти розсипалися по світу. Батько Агатангела Юхим Степанович свою службову кар'єру розпочав у Влолодимирі-Волинському. Тут він одружився, дочекався поповнення сім'ї. З малим Агатангелом родина переїхала у Звенигородку, повітове містечко на південній околиці Київської губернії.

Романічні перипетії характеризують і походження роду Косачів. Сімейна легенда зберегла вельми цікаві факти, які, варто підкреслити, ніхто з дослідників не заперечив. Колискою роду Лесі Українки по лінії батька вважається Боснія. У ХV столітті Косачі належали до шляхетської еліти. Титул герцога першим в 1444 році отримав Стефан Косач, засновник Герцоговини. Воєнні лихоліття та політичні інтриги змусили нащадків Косачів мандрувати з країни в країну, згадки про них знаходили в Римі, в Польші та інших країнах. У кінці ХVІІ століття польський шляхтич Петро Косач продовжив свою кар'єру на українській землі. Його слідами пішли сини та внуки, що перебували на службі в українських гетьманів [4]. По лінії матері Леся Українка належить до роду Драгоманових. Його коріння, вважає Ольга Косач-Кривинюк, яка першою почала систкматизувати сімейні перекази, ведуть в Грецію. Відтак стає зрозумілим, чому Леся Українка писала з Ялти молодшому брату в травні 1898 року: "Я не сподівалась, що тобі, Микосю, найлегша буде грецька мова, - об неї багато гімназистів зуби ламають. Таки видно, що ми з тобою еллінського роду" [5]. Ольга Косач-Кривинюк стверджує, що в ХVІІ столітті предок Драгоманових служив у гетьмана Богдана Хмельницького драгоманом, тобто тлумачем, перекладачем дипломатичної служби. У ХVІІІ столітті Драгоманови ще підписувались грецькими буквами, тоді ж вони появилися в місті Гадячі.


Библиотека Ликбез
Уникальные качественные японские запчасти по очень привлекательным ценам в магазине "Атама-авто"!
[ Полезные ссылки: ]


[ ]