Леся Украинка, 1871 - 1913 — Выдающаяся украинская писательница и поэтесса.

Леся Украинка

Выдающаяся украинская писательница и поэтесса
(Обновление сайта происходит по вторникам и четвергам.
Украинская версия сайта в процессе разработки)
  [ Комерческие ссылки: ]

Олександр ГУБАР

ПОЕТИКА ДРАМАТИЧНОЇ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ "БОЯРИНЯ"

У мові Степана також фігурує суспільно-політична лексика, як і в мові Оксани: цар, хан, бояри, ясир. Думки його про поневолення Москвою України переймаються також гіркотою. Він і себе називає невільником: "Я в неволі". Степан далекий від того, щоб "людей на прив'язі тримати" - "Я ж не хан татарський". Він розуміє тягар неволі України під владою російського царизму. Слова "тюрма", "кайдани" повторюються ним на позначення того, що принесла Україні Москва. З обуренням засуджує Степан атмосферу шпигунства в системі московського можновладця: "Шпики московські цілим роєм ходять. Я знаю їх". До активної дії за визволення України він не піднявся. Натомість Оксана приходить до усвідомлення необхідності боротися проти самодержавства за свободу України, стоїть на голову вище свого чоловіка.

Важливим складником поетики "Боярині" є також глибокий психологізм в осягненні духовності героїв. Тонко і зі знанням людської психології виразно змальовано образ головної героїні Оксани, якій судилося пережити не тільки спалахи інтимних родинних радощів, а іще більше болючих, сповнених гострого драматизму переживань. Її мовна партія емоційно наснажена і зорієнтована на вираження багатства духовності цієї діткливої, лірично-ніжної людини. Вражає в ній багатство інтонаційності. Поетеса вдається до різноманітних синтаксичних фігур - інверсії, замовчування, обриви, питальні та окличні звороти. Простежується поєднання елементів розмовної мови з елементами пісенної поетики. До пісні звертається Оксана не тільки в експозиції драматичної поеми (вона співає веснянки), а й в часи життя в Москві. Хвора, але при дружніх зустрічах з сестрою Степана Ганною, що готується до весілля, Оксана співає радісних пісень ("Не бійся, матусю, не бійся, в червоні чобітки обуйся...", "Гуляй, гуляй, господине, нехай наша журба згине!"). Запрошує Ганну - "Давай утнем санжарівки, Ганнусю!" Санжарівка - це назва пісні, а також танцю. В органічному поєднанні поетичної техніки з засобами живої розмовності, її запасів виразності постає і поетика психологічного світовідчування Степана. Візьмемо одну клітину з його мовної партії.

СТЕПАН
Оксаночко!! Поїдем на
Ну, я тебе прошу!
Там батько-мати,
родина, приятелі, та ти з ними розважишся.

Тут й інтимізоване звертання до коханої дружини, виражене пестливою формою її імені - Оксаночко, нюансоване то окличними інтонаціями, то інтонацією спонукальною з вживанням частки "ну" - "ну, я тебе прошу!" Тут і оповідна інтонація (перечислення членів рідні, близьких знайомих людей). Все це також створено на основі джерел розмовної мови і природно ж вклалося в ритмічну структуру п'ятистопного ямба.

Психологізм в поетиці героїв твору знаходить також вираження у багатстві пауз. В драматичній поемі крім ритмічних пауз наскрізно проходять густо вживані паузи смислові, психологічні, які також увиразнюють відтворення духовного життя й образів-персонажів. Впадає в око широке використання окличних, оклично-питальних та спонукальних інтонацій. В мову героїв входять стійкі з народного мовлення: словосполучення, фразеологізми - прислів'я, приповідки, афоризми: що сторона, то й звичай, а що за город, то й норов; Москва сльозам не вірить; терпець увірвався; речі солодкі розводить, а в ліс дивиться; щоб муха не підточила носа; а так, вже часто: ні собі, ні людям; май надію в Бозі; бодай мені такий вік довгий, як чоловік добрий; чужі пороги оббивати; замилити очі...

Мовна культура діалогічних партій підпорядковується тому, щоб дійові особи були зрозумілими одна одній, відкритими, потрібними, цікавими і щоб могли глибше і тонше, душевно відчувати світ.

В останніх епізодах "Боярині" наступає кульмінація. Оксана, змучена хворобою, заснула. Постають узагальнюючі, проникнуті теплим ліризмом образи-символи місяця та сонця в поєднанні з дорогою і рідною Оксані Україною.

Мати просить Степана розбудити Оксану, "бо сонечко схиляється на вечір... навзаході недобре спати хворим". Степан іде в терем, підходить до Оксани і стиха цілує її. Вона прокидається.

ОКСАНА
Се ти Степане?..
Бач, мені приснилось,
що місяць ясно-ясно засвітив
у батьковім садочку...
СТЕПАН (удавано веселим голосом)
Місяць, люба?
Се дивно, бо якраз на тебе сонце!
ОКСАНА
Що ж, може, там ясніше
світить місяць,
Ніж тута сонце...
СТЕПАН
Не журись, Оксано,
ось хутко знов побачим,
як там світить
і сонечко, і місяць на Вкраїні.
ОКСАНА
Се ж як? Хіба умру? Тоді запевне
душа полине...
Степан повідомляє, що надумав поїхати разом з Оксаною в гостину до її рідні.
ОКСАНА (іронічно).
Велике діло,
що ти надумав!
Цар думки заверне.
СТЕПАН
Цар пустить. Вже ж тепера
на Вкраїні
утихомирилося.
При цих словах Оксана спалахує.
ОКСАНА (гостро)
Як ти кажеш?
Утихомирилося? Зломилась воля,
Україна лягла Москві під ноги,
се мир, по-твоєму, - ота руїна?
Отак і я утихомирюсь хутко
в труні.
СТЕПАН
Ти одживешся на Вкраїні.
Москва ж не може
заступити сонця,
зв'ялити гаю рідного, зсушити
річок веселих.
ОКСАНА (понуро, уперто)
Годі, не кажи.
Нікуди я тепера не поїду.



Обратите внимание:
Узнайте как быстро осуществить офисный переезд в Москве на www.pereezd-master.ru. Мы полностью берем в свои руки весь процесс смены адреса Вашей фирмы от согласования всех условий до полного размещения на новом месте. Также поможем осуществить квартирный или дачный переезд с грамотной упаковкой и перевозкой мебели.
[ Полезные ссылки: ]


[ ]