Леся Украинка, 1871 - 1913 — Выдающаяся украинская писательница и поэтесса.

Леся Украинка

Выдающаяся украинская писательница и поэтесса
(Обновление сайта происходит по вторникам и четвергам.
Украинская версия сайта в процессе разработки)
  [ Комерческие ссылки: ]

Олександр ГУБАР

ПОЕТИКА ДРАМАТИЧНОЇ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ "БОЯРИНЯ"

Дивні звичаї серед московських жінок. Адже їм чомусь забороняється перебувати при бесіді з чоловіками. "Ходити по Москві самій не можна". Іще: "Баришні сидять по теремах... Не бачать світа. А співати по гаях? Такого тут і зроду не чували" - так ділиться своїми враженнями Ганна. Оксана прагне не піддаватися насильницькому приниженню своєї людської гідності. У її душі виникає цілий вибух презирства до так званого звичаю, про який їй сповістив Степан. Він її просить швидко перевдягнутись в московське вбрання, щоб зустріти бояр, почастувати, а тоді: "уклонишся, боярин поцілує тебе в уста..."

З огидою і гнівом вона заявляє - "Не піду!" Від Степана вона дізнається, що своїм вчинком вона погубить і його, і себе. Бо той "старий дурний дяк" "має силу". "Він оклепає нас перед царем, а там уже й готово "слово й діло."

Поетеса вдається до засобу перехресної характеристики. Іще мовить слово ридаюча Ганна про отого дяка:

Ой сестричко!
Якби ти знала, що за лютий дід
отой боярин!.. Я тебе благаю!
Сестриченько!
Не загуби ж ти нас!

Оксана з болем у душі змушена була піддатись отому грубому, насильницькому моральному приниженню, знущанню. Вона з жахом звертається до Степана:

Степане, та куди ж се ми попались? Та се ж якась неволя бусурманська?

Простежується збагачення поетики іще й на інших рівнях. В мовних партіях персонажів для акцентації їх душевної проникливості часто вживаються пестливі слова, які посилюють інтимізацію психологічних переживань, емоційність мовлення Так, наприклад, в мовних партіях матері в Оксани та Степана пестливі слова, вжиті з почуттям естетичної міри, служать вираженням материнської ласкавості, любові. Мати Степана називає Оксану донечкою, голубонькою. Оксана ж назива свекруху матінкою. "Доню" - так звертається Перебійниха до Оксани.

Пестливі слова знаходять собі місце і в мові Оксани та сестри Степана Ганни. Щиросердно і ніжно до Ганни звертається Оксана як до сестрички Ганнусі. В свою чергу Ганна до Оксани мовить: Оксаночко... ріднесенька... я маю тебе щось прохати...

При висвітленні родинних взаємин Оксани та Степана функціонують також пестливі слова, які, по-перше, акцентують ніжність закоханих душ. Є іще ситуації, коли подружжю доводиться в моменти поневірянь виражати за допомогою пестливих слів співчуття один одному. Так Оксані боляче спостерігати ганебне становище Степана - сліпого виконавця волі царя, який нагадує пахоля-хлопчика на побігеньках, блазня:

СТЕПАН
Він (Цар за чаркою, - О. Г.) часом любить
Пісень "черкасских" слухати,
та жартів,
та всяких теревенів, не без того,
що й тропака звелить
потанцювати.

Свою принизливу роль царського покірного служаки Степан виправдовує прислів'ям: "Скачи, враже, як пан накаже... Та ладен я, брате, уже хоч би й на голові ходити, аби чогось добути для Вкраїни".

ОКСАНА
Ой чоловіче!
Та й осоружна ж ся мені Москва!
Вражений Степан нагадує їй свої колишні слова, що на чужині він їй дати не зможе нічого.
ОКСАНА
Ні, моє кохання!
Се я недобра! Так немов не знаю,
що бідний мій ГОЛУБОНЬКО (курсив мій - О. Г.) страждає
за всіх найгірше, -
треба ж завдавати
жалю ще більше!
(Степан пригортає її).

Істотним елементом поетики "Бояриня" є публіцистичність. Звернення поетеси до публіцистичності помічено нами в експозиції та в зав'язці твору. Але вже в наступній дії ("У Москві") публіцистичність набрала нового рівня й вагомості. Тут приділена велика увага художньому осягненню громадсько-політичних проблем. Центральним є мотив спротиву пригнобленої України російському самодержавству, шукання шляхів, як домогтися свободи України. Публіцистичність "Боярині", надихана гарячим темпераментом поетеси, вируванням її громадянської мужності борця, патріота. Публіцистичність проявляється у драматичній поемі на різних рівнях. Вона демонструє себе зокрема в полемічності, то в болючих роздумах героїв як дійти істини, то в різких осудах ними дій офіційної московської влади, її прихильників. Виявляється вона і на рівні лексики, висловлюваннях персонажів, деталях. В мовних партіях натрапляємо на суспільно-політичну лексику. У мовній партії Оксани маємо суспільно-політичні лексеми - цар, пан, хан, бояри. Прагнення героїні до свободи України шляхами боротьби відбилися в лексемах: бій, бойовисько, борець, в назві зброї - шабля. Гірке розуміння героїнею рабського становища України виражено порівнянням: як у "неволі бусурманській", Їй болить те, що Україна стала "руїною". Оксана страждає і з того, що Степанові доводиться "під ноги слатися своєму пану, мов ханові".



Обратите внимание:
Вас приглашает крупнейшая электронная библиотека Республики Беларусь. Ежедневное пополнение новыми материалами, огромное количество публикаций от научных статей и книг до рефератов, прозы и поэзии.
[ Полезные ссылки: ]


[ ]