Леся Украинка, 1871 - 1913 — Выдающаяся украинская писательница и поэтесса.

Леся Украинка

Выдающаяся украинская писательница и поэтесса
(Обновление сайта происходит по вторникам и четвергам.
Украинская версия сайта в процессе разработки)
  [ Комерческие ссылки: ]

Олександр ГУБАР

ПОЕТИКА ДРАМАТИЧНОЇ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ "БОЯРИНЯ"

Свою роль у ренесансі української літератури зігралa представник європеїзму української культури та письменства Леся Українка. Вона стала одним із зачинателів українського літературного Ренесансу кінця ХІХ та початку ХХ століття. Продовжувачами її праці були представники українського пожовтневого розстріляного Ренесансу 20-х - початку 30-х років. Цю велику роль зіграла Леся Українка, спираючись на Шевченка, Франка і на письменників західноєвропейської літератури, а також на підтримку М.Драгоманова і матері - письменниці Олени Пчілки.

Окремо Оксана Ашер розглядає у статті критичне осмислення Михайлом Драй-Хмарою драматичної поеми "Бояриня". Твір Лесі Українки, на думку Драй-Хмари, "розповідає про деструкцію України в XVII ст., несе спеціальний сенс для всієї України". "Ця чудова поема залишається завжди недоступною для читачів Радянського Союзу". Головні персонажі "Боярині" вигадані. З великою сміливістю Драй-Хмара переконує, що ці персонажі складають частину не лише своєї епохи, а могли б легко існувати в безправній Радянській Україні. Можна зустрітися з такими персонажами, як Оксана та Степан, на думку Драй-Хмари, і в Радянському Союзі.

Оксана Ашер, виходячи з концепції М.Драй-Хмари, дає свої міркування: "Якщо розглядати цей твір як алегорію, що приховує достовірні аспекти нашого життя, то можна бачити її в особі Степана, який загубив зовсім почуття національної ідентичності. Він став представником тієї частини інтелектуальної еліти України, яка втративши контакти зі своїми співвітчизниками, адаптувалася в російському суспільстві. Степан, прийнявши російську культуру, вклонився в слухняності перед царською владою. В постаті ж Оксани навпаки змальовано зовсім іншого репрезентанта інтелігентної української еліти. Вона бореться за принципи національної ідентичності, але не приходить до визволення від московського гніту". Кілька слів про оцінку "Боярині" в радянському українському академічному літературознавстві. У першому томі "Історії української літератури в двох томах", присвяченому дожовтневій літературі (Видавництво Академії наук української РСР, Київ, 1954) "Бояриня" була піддана вульгарно-соціологічній фальсифікації і фактично викреслена з творчого активу письменниці. "В творі правдиво відображено патріархальний побут московських бояр, але в цілому драма письменниці не вдалася". Цілком в дусі вульгарного соціологізму, письменниці приписувалося: "Всупереч історичній правді, у цьому творі ідеалізована українська козацька старшина". По-друге: "В драматичній поемі не показано, що возз'єднання України з Росією відповідало заповітним прагненням українського народу".

Певний крок від фальсифікаторського вульгарно-соціологічного тлумачення "Боярині" до об'єктивнішої оцінки твору Лесі Українки знаходимо у восьмитомному академічному виданні "Історії української літератури" (1967 - 1971). "Письменниця засудила тут колонізаторську політику царизму щодо України ще в середині XVII ст., подала історично правдиві картини домостроївського укладу життя московських бояр, підкреслила волелюбність українського народу". Автор статті про Лесю Українку О. Ф. Ставицький відзначає "недолік" "Боярині": "у творі мало того, що єднало два братні народи - російський і український". Нагадував автор ще й про невдоволення Лесі Українки своїм твором. У статті немає жодного слова про естетичну своєрідність, особливість поетики художнього твору. В цьому слід вважати прояви того ж таки вульгарного соціологізму, заідеологізованості академічного літературознавства 60-70-х років.

Леся Українка визначила жанр "Боярині", назвавши її драматичною поемою. В теоретичних працях драматичну поему відносять до мішаних форм. Професор П. Волинський говорить: "Драматична поема - це твір написаний у діалогічній формі, але без призначення постановки на сцені. Зразками цього жанру є "Фауст" Гете, "Каїн" Байрона. Ряд драматичних поем написала Леся Українка ("В катакомбах", "У пущі" та ін.). Є і дещо точніше визначення цього жанру: "Драматична поема" - це невеликий за обсягом віршований твір, у якому поєднуються форми драми та ліро-епічної поеми. В основу драматичної поеми закладається внутрішній динамічний сюжет - власне конфлікт світоглядних та моральних принципів при відсутності панорамного тла зовнішніх подій, перевазі ліричних чинників над епічними та драматичними".

З наведених тут теоретичних визначень жанру драматичної поеми випливає висновок: в жанрі закодована система комбінацій естетичних прийомів, засобів, елементів поетики.

Лесю Українку академік О. І. Білецький назвав творцем "драми ідей". В її драматичних поемах, зокрема у "Боярині", сюжет заґрунтований на світоглядно-ідейних та морально-етичних принципах і на осягненні соціально-національної проблематики долі України. Він розгортається на антитезі "рідний край" і "чужина", Україна і Москва, тюрма і свобода.

Олена Онуфрієнко стверджує, що "саме тоді, коли свобода людини, її право на самовираження, від особистого ("Адвокат Мартіан", "Одержима", "Руфін і Прісцілла", "У пущі", "Камінний господар" та ін.) й до соціально-національного ("Оргія", "Бояриня") цілковито заперечуються, герої творів Лесі Українки стають перед тією екзистенційною "межею", яка змушує їх усвідомлювати необхідність найсакральнішого - свободи. І тут, як і в пізніших романах Ж. П. Сартра та А. Камю, свобода, а точніше - пошук шляхів до неї, стає основним змістом життя людини. Таким чином, образи, виведені Лесею Українкою, стають образами-символами, а самі драми перетворюються на драми ідей".



Обратите внимание:
Приглашаем посетить мастерскую Андрея Орлова. Нам нет равных на рынке производства деталей из нержавеющей стали. Также сферой нашей деятельности являются: изготовление и монтаж перил, производство и монтаж вентилируемых фасадов, порошковая окраска металла краской и многие другие виды работ.
[ Полезные ссылки: ]


[ ]