Леся Украинка, 1871 - 1913 — Выдающаяся украинская писательница и поэтесса.

Леся Украинка

Выдающаяся украинская писательница и поэтесса
(Обновление сайта происходит по вторникам и четвергам.
Украинская версия сайта в процессе разработки)
  [ Комерческие ссылки: ]

Олександр ГУБАР

ПОЕТИКА ДРАМАТИЧНОЇ ПОЕМИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ "БОЯРИНЯ"

В статті розглядаються досі не досліджені аспекти поетики драматичної поеми Лесі Українки "Бояриня". Ключові слова: поетика, білий вірш, логаеди, ритмомелодика, поетичний синтаксис, розмовна мова, інтонаційність, драма ідей, психологізм, індивідуалізація, пісенність, публіцистичність, конфлікт, колізія.

Драматична поема Лесі Українки - це один із вершинних її творів. Цілком справедливо дослідники ставлять її поряд з класичною "Лісовою піснею", "Кассандрою". Але якщо іншим драматичним творам Лесі Українки пощастилося щодо їх наукового осягнення, то цього не можна сказати про "Бояриню". Це пояснюється насамперед не мірами естетичної вартості твору, а невписуваністю його в ідеологічний контекст

адміністративно-репресивної системи тоталітаризму. Поема була вилучена на кілька десятиліть з історії новітньої української літератури, перебуваючи під забороною в спецсхронах, незнаною читачами і недоступною літературознавцям.

"Бояриня" - присвячена осягненню драматичних подій української національної історії доби Руїни, доби найтрагічнішої історії України, з усіма гострими зіткненнями, драматичністю її національного життя.

Загнана тяжкою хворобою в далекий Єгипет, зі спалахнулим почуттям ностальгії за рідною Україною, Леся Українка 1910 року за три доби вивершила свій твір. Повертаючись втретє з Єгипту, вона прибула до Києва до матері на вулицю Маріїнсько-Благовіщенську, 101. Щоб побачитися з Лесею, приїхала і сестра її Ольга з сином Михайлом й Ізидора з чоловіком Юрієм, і брат Микола з Колодяжного. Ось тоді, в родинному оточенні, Леся Українка прочитала ще не публіковану "Бояриню". Поему вперше видрукувала Олена Пчілка 1914 р.

"Бояриня" пройшла через "ідеологічну інквізицію" тоталітаризму, каторжної заблокованості української культури в радянські часи. 3 - 8 вересня 1991 р. у Луцьку з нагоди 120-річчя від дня народження письменниці відбувся симпозіум "Леся Українка і світова культура". Організаторами його виступали Академія наук України, Інститут літератури імені Т. Г. Шев-ченка АН України та Луцький державний педагогічний інститут імені Лесі Українки, співорганізаторами - Український комітет Міжнародної асоціації вивчення і поширення слов'янських культур та РАН. Взяло участь понад 200 вчених, зокрема й із Болгарії, Австрії, Чехословаччини, Польщі, Німеччини, Франції, США, Канади, Китаю, Японії, Білорусії, Росії, Вірменії, Таджикистану.

Серед пленарних наукових доповідей привернула увагу доповідь Ліни Костенко "Геній в умовах заблокованої культури". Доповідачка глибоко розкрила систему розправ над геніальними діячами культури в Україні, зокрема над Лесею Українкою.

Крім брутальних заборон, репресій, вилучення творів, існував ще й такий тип заблокування генія - це коли тоталітарна система, держава привласнює його собі, бере на озброєння своєї ідеології. І те, і те сталося з Лесею Українкою. Якщо придивитись до її посмертної долі, то не важко помітити, що в голосній славі за радянських часів їй не відмовлено. Навпаки. Було зроблено найпідліше. Заборонивши "Бояриню", вилучивши ряд найсильніших віршів, вирізавши з "м'ясом" із видання Книгоспілки передмови репресованих авторів, - натомість всіляко підносили як "співачку досвітніх вогнів", як ретельну читачку Маркса, приписали їй переклад "Ткачів" Гауптмана - перекладала вона його чи не перекладала, головне - щоб про повстання сілезького пролетаріату". Якщо не можна заборонити поета, замовчати, то хоч заблокувать його в такий спосіб. "Геній Лесі Українки затерп у кігтях імперії..."

Але в зарубіжжі увага до творчості Лесі Українки не вгасає. 23 і 24 квітня 1982 року в Сорбонні (Париж) відбувся семінар про творчість Лесі Українки. В ньому взяли участь учені Франції, Сполучених Штатів Америки, Федеративної Республіки Німеччини. А 1983 року вийшов збірник французькою мовою "Документи семінару Лесі Українки". - Париж-Мюнхен. 1983. Actes du colloque Lessia Oukrainka. - Paris-Munich, 1983. Серед статей, в яких автори торкалися дослідження драматичної поеми Лесі Українки "Бояриня", опубліковано три: Ольги Вітошинської (Париж) "Конфлікт поколінь у Лесі Українки". Авторка стоїть на тому, що вся творчість Лесі Українки характеризується "боротьбою проти помилкових концепцій патріотів з питань літературних і політичних, дуже пов'язаних між собою протягом всієї історії України". "Не завжди, - відзначає дослідниця, - погоджувалася поетеса в трактуванні цих питань з матір'ю і з своїм "батьком духовним" Михайлом Драгомановим, який ввів її у таємниці світової літератури. Якщо Драгоманов схилявся перед федерацією з Росією, Леся Українка навпаки ратувала за повну самостійність України від її "старшого брата".



Обратите внимание:
В наши дни за новой книжкой уже не обязательно идти в магазин или библиотеку. В любое удобное для Вас время теперь можно читать книги онлайн в Интернете. Огромное количество книг по разным предметам, рефераты и лабораторные работы, лучшие курсовые и дипломные работы собраны на сайте и готовы для скачивания.
[ Полезные ссылки: ]


[ ]